Рінат Валіуллін

Кожен новий безперспективний зв'язок вбиває. Чоловікові це усвідомити дуже складно.

— Чи можна пробачити зраду? - Можна, але навіщо? Коли люблять – бережуть, бояться втратити. Якщо зраджують, то більше не люблять, — якщо втратити не бояться. Тоді навіщо прощати і залишатися з людиною, яка відмовилася від тебе?

– Бачиш, яка складна. – З іншими завжди було простіше, ніж із тобою. – Чим простіше? – Я їх не любив.

— Ти віриш у кохання з першого погляду? — Ні, я вірю тільки в каву, вранці, вдома, зварену не мною.

Те, що не було кому сказати«доброго ранку», означало лише одне: що не доведеться починати день з лицемірства.

— Зізнайся, ти ж кохаєш її... — Знову серце на мене настукало?

Мовчання телефону – найогидніше з усіх мовчань, коли у режимі очікування.

Я давно помітив, що вранці час летить швидше: його можна проспати, а якщо ти навіть вчасно встанеш, то його катастрофічно не вистачає. Увечері — інша річ: час розтягується до таких розмірів, що ніколи не вдається раніше лягти спати.

Якщо вам здається, що треба щось змінювати в цьому житті, то вам не здається.

Ти повинен любити свою жінку, ту, яка поруч, вона на це заслуговує, якщо не хочеш, щоб її покохав хтось інший. Жінка немов татуювання. Її зауважують: одні критикують, інші милуються. А де вона красуватиметься: на руках, на шиї, на грудях чи нижче, залежить від щедрості твоєї душі та фантазії розуму. Тільки пам'ятай, що якщо ти захочеш з нею розлучитися, шрам у будь-якому разі залишиться на серці, якщо не в тебе, то в неї.