Сергій Мінаєв

П'ятниця традиційно починалася легкою вечерею у четвер і закінчувалася щільним сніданком у понеділок.

Цього сезону, втім, як і в попередньому, у Москві модно зображати, що в тебе щодня неділя. І здається, що час зупинився і завжди буде літо. Навіть узимку. І щастя не буде кінця. Всі п'ють коктейль з веселощів навпіл з тугою. І всі впевнені, що ця party ніколи не закінчиться.

Ти йдеш туди, де він може бути або де бував, робиш вигляд, що все справді добре. Але себе не обдуриш — насправді це жахливо, і дуже боляче. І можна як завгодно добре виглядати, купити нове плаття, зробити нову зачіску, тугу в очах не прибере ніякий макіяж.

У пориві народного гніву об'єднатися, зацькувати і вигнати зі стада одиночку, що відбилася - це найкращий засіб для згуртування мас.

Сучасна косметична індустрія просунулася настільки далеко, що у жінки, що плаче, швидше випливуть очі, ніж потече туш.

Невже нічого не змінилося? Або ні, не так. Невже ми так нічого не змінили?

Я не герой. Я жертва цього міста, чуваку. Я купую кросівки, машини, нові зуби, дорогий алкоголь, винаймаю дорогу квартиру. Все це із прагнення відповідати соціуму. Вписатися в коло, окреслити рамки, дати зрозуміти. Я купую речі, щоб... зрештою купували мене. І весь мій андеграунд закінчується там, де розпочинається новий контракт. Я із задоволенням продаюсь.

Може, справді не доля? Краще розрубати одразу, ніж робити сотні дрібних надрізів.

Інтернет – дуже приваблива штука через такі речі. Крім того, що він є чудовим майданчиком для спілкування, він відкриває людині можливість іншого. Ту, про яку ми читали у фантастичних романах. Можливість перетворення.

Ми всі дружно випиваємо коктейль із пристрасті, хтивості, ніжності, ревнощів, крові та обману.