Алеф

— Обійми мене, мені тільки зараз це потрібно. Цей жест стародавній, як саме людство, і значить він набагато більше, ніж просто дотик двох тіл. Я обіймаю тебе - значить, від тебе не виходить загрози, я не боюся підпустити тебе зовсім близько - значить, мені добре, спокійно, і поряд зі мною той, хто мене розуміє. Кажуть, кожен щирий і сердечний обійм продовжує нам життя на один день.

Якщо ви проводите занадто багато часу, з'ясовуючи, що добре і що погано в іншої людини, ви забудете про власну душу, і все скінчиться тим, що, спустошені, зазнаєте поразки через енергію, яку витратили на те, щоб судити інших.

Вина за злочин лежить не тільки на злочинці, але на всіх тих, хто створює умови, за яких злочин стає можливим.

Я навчуся любити, не вимагаючи любові у відповідь, Віддавати, навіть якщо мені самій нічого не залишиться, Відчувати себе щасливою навіть у розпал тяжкої роботи, Простягати руку ближньому, будучи сама самотня і покинута, Не давати волі сльозам, навіть коли захочеться вити, І вірити — навіть якщо ніхто не віритиме в мене.

Не думай про те, що розповідатимеш, коли повернешся. Час – це тут і зараз. Піймай мить.

Воістину сильні чоловіки та жінки часто бувають самотні, бо від них віє холодом.

Нове кохання не має нічого спільного зі старим, кохання завжди нове.

Ніщо не триває вічно – біль та неприємності в тому числі.