Анатомія страху

Страх — великий загарбник і, як і всі загарбники, прагне розкласти дух переможеного. Він здатний цілком заволодіти свідомістю особистості, зіпсувати стосунки з оточуючими.

Навіяти страх дуже вигідно. Варвар майже завжди досягає свого.

У пору мого дитинства в Толедо існувало кумедне забобон, що нібито допомагає відвадити небажаних візитерів: слід було тільки поставити за дверима мітлу. От би й страхи цих шкідливих гостей можна було відігнати так само просто!

Мужній той, кому труднощі не заважають здійснити благородне та сміливе підприємство, кого перешкоди не змушують відступити на півдорозі до мети. Він діє всупереч усьому, ведений почуттям справедливості, без якого мужність не має сенсу.

У період залицяння наречений і наречена прагнуть не душевного комфорту, а сильних почуттів. Потім усе змінюється. Вони вже не так старанно стежать за своєю зовнішністю і не так старанно готуються до розмови. На зміну красномовству приходить раціональна небагатослівність. Сухий майже адміністративний стиль спілкування, обмін репліками на рутинні теми.

Навчися відрізняти страхи корисні від шкідливих страхів. Корисні попереджають про небезпеку та дозволяють уникнути її, вони мобілізують на боротьбу. А ось шкідливі, навпаки, забирають волю до дії, знекровлюють та знесилюють.

Багато відносин тримаються не так на радості взаємного спілкування, як на прагненні уникнути самотності.

Страх – це емоція, а боягузливість – лінія поведінки.