Генріх VIII

Земних надій уже немає! Надії все лише на небесне світло!

Адже гнів схожий на палкого коня: Ослаб вуздечку і він себе зажене.

Все у волі неба! Ви ж все - уважайте, Вам помирає рада: Любов свою даруйте людям щедро, Але не довіра. Ваші ж друзі, кому відкрито ваше серце, бачачи Найменші перепони у вашому щастя, Від вас відхлинуть, немов хвилі, геть І, тільки щоб вас потопити, повернуться.

Добру справу часто перевертають Усі ті, кому її й не зрозуміти.

Для підданого сміливцем бути треба, Щоб чесним бути.

Погана справа часто всім зрозуміліша, Воно грубіше, і ось проголошують Його добрим діянням.

Що ж, іноді плачуть і в день вінчання.