Грозовий перевал

- Пам'ятаєш, як ми уявляли собі рай? — Пам'ятаю, як ти його уявляла. - А ти як його уявляв? - З тобою. У будь-якому місці, у будь-який час... аби з тобою.

Я просто втратив здатність насолоджуватися руйнуванням - а я занадто лінивий, щоб даремно руйнувати.

Ми часом шкодуємо людей, які не знають жалю ні до себе, ні до інших.

Горді люди самі вигодовують свої злі печалі.

Я мушу нагадувати собі, що треба дихати... Чи не нагадувати своєму серцю, щоб воно билося! Начебто згинаєш тугу пружину — лише з примусу я роблю навіть найважчу дію, коли на нього не штовхає мене моя головна турбота.

Я надто щасливий; і все-таки я недостатньо щасливий.

Зайва м'якість часом завдає зло.