Ім'я Вітру

Здатність справлятися з болем є найбільшим даром нашого розуму. Класична думка говорить про чотири двері розуму, якими кожен може скористатися у разі потреби. Перша – це двері сну. Сон пропонує нам притулок від світу та його болю. Сон прискорює протягом часу, відокремлюючи і віддаляючи нас від того, що завдало нам болю. Поранені часто втрачають свідомість, а люди, що отримали страшні звістки, непритомніють. Так розум захищає себе від болю, проходячи через перші двері. Другі двері – двері забуття. Деякі ранинадто глибокі і не піддаються зціленню - принаймні швидко. Крім того, спогади часто завдають біль, тут уже нічого не вдієш. Прислів'я«час лікує всі рани» брехлива: час лікує багато ран. Інші ховаються за другими дверима. Треті двері – двері безумства. Іноді розум отримує такий удар, що впадає у божевілля. Хоча це виглядає безглуздим, насправді користь є. Бувають часи, коли реальність не приносить нічого, крім болю, і щоб від неї вберегтися, розумзмушений тікати від реальності. Четверті двері – двері смерті. Останній притулок. Ніщо не може завдати нам болю, коли ми мертві, — принаймні так здається.

Називай щуку щукою, а лопату лопатою. Але повію завжди клич леді. Їхнє життя нелегке, а ввічливість нікому ще не шкодила

Кожен з нас має два розуми: сплячий і неспаний. Наш розум, що не спить, — це те, що думає, говорить і робить висновки. Але сплячий розум куди могутніший: він проникає глибоко в серце речей. Це та частина, яка бачить сни. Вона все пам'ятає, вона дає нам інтуїцію.

Перша – це двері сну. Сон пропонує нам притулок від світу та його болю. Сон прискорює протягом часу, відокремлюючи і віддаляючи нас від того, що завдало нам болю. Поранені часто втрачають свідомість, а люди, що отримали страшні звістки, непритомніють. Так розум захищає себе від болю, проходячи через перші двері.

Четверті двері – двері смерті. Останній притулок. Ніщо не може завдати нам болю, коли ми мертві, — принаймні так здається.

Будучи дітьми, ми рідко замислюємося про майбутнє, і це дозволяє нам радіти життю так, як вміють не багато дорослих. У день, коли ми починаємо турбуватися про майбутнє, дитинство наше залишається позаду.

Здатність справлятися з болем - найбільший дар нашого розуму.

Другі двері – двері забуття. Деякі рани надто глибокі і не піддаються лікуванню — принаймні швидко. Крім того, спогади часто завдають біль, тут уже нічого не вдієш. Прислів'я«час лікує всі рани» брехлива: час лікує багато ран. Інші ховаються за другими дверима.

У той день, коли ми починаємо турбуватися про майбутнє, дитинство наше залишається позаду.

Всі ми стаємо тим, чим довго уявляємо себе.