Книга крові III

Батьківщина, сім'я, віра, закон — усе це було для нього не просто порожніми словами, а й наскрізь фальшивими поняттями, що сковують, задушують людину. Страх - ось єдина реальність, яка має сенс.

Люди лякаються того, чого не знають. Ось, наприклад, стоїш ти в темряві перед зачиненими дверима. Те, що знаходиться за нею, тобі вселяє страх.

Жодна жива істота не може уникнути відчуття страху, від якого серце завмирає.

Ми – власні могильники; ми живемо між надгробками тих, ким ми колись були. Будучи в доброму здоров'ї, ми щодня святкуємо День Мертвих, в процесі якого дякуємо за прожиті життя. А будучи в депресії, ми страждаємо і сумуємо, і хочемо перетворити минуле на сьогодення.

Тільки коли ви втрачаєте когось, ви розумієте, як безглуздо звучить фраза«це був мій маленький світ». Зовсім ні. Це величезний всепоглинаючий світ, особливо, якщо ти залишаєшся один.

— Не йди далеко, кохання моє! — крикнув Рей. — Звичайно. " Кохання моє", — сказав він. Просто звернення. Два слова, що не означають нічого.