Кохання живе три роки

Подружжя вечеряє, коханці обідають. Якщо побачите парочку в бістро опівдні, спробуйте клацнути фотоапаратом - нарветесь на неприємності. Спробуйте зробити те саме з іншою парочкою ввечері - вам посміхнуться і приймуть картинні пози під вашим спалахом.

Я думав, ніби шукаю кохання, поки одного прекрасного дня не зрозумів, що хочеться мені прямо протилежного — триматися від неї подалі.

Якщо я банальний, значить, вселюдський... Треба втекти від оригінальності, триматися вічних сюжетів... Набридли інтерпретації... Навчаюся щирості...

Закохуватися я закохаюсь, а назавжди не виходить.

У комара повік — один день, у троянди — три. У кішки вік тринадцять років, у кохання – три роки. І нічого не вдієш. Спочатку рік пристрасті, потім рік ніжності і, нарешті, рік нудьги. У перший рік кажуть:«Якщо ти підеш, я покінчу з собою». На другий рік кажуть: "Якщо ти підеш, мені буде боляче, але я виживу". На третій рік кажуть:«Якщо ти підеш, я обмию це шампанським».

Я пишу не для того, щоб просити тебе прийти, я пишу, щоб попередити: я завжди чекатиму.

Нам треба розлучитися. Краще бути нещасним без тебе, ніж із тобою.

Щастя є, воно простіше простого: це чиєсь обличчя.

Найсильніше кохання — нерозділене. Я хотів би ніколи цього не знати, але така істина: немає нічого гіршого, ніж любити когось, хто вас не любить, — і в той же час нічого прекраснішого за це зі мною в житті не траплялося. Любити когось, хто любить вас, це нарцисизм. Любити когось, хто вас не любить, — ось це так, це кохання.

Поки я не любив, я... теж добре знав, що таке кохання.