Кожен вмирає поодинці

Кожен вмирає на самоті.

Ненависті до нього вона не відчувала, ну як можна ненавидіти таку мерзотність? Він просто був їй гидкий, як бувають гидкі павуки і гади.

І навіщо живеш на світі, навіщо народжуєш дітей, навіщо радієш їхньому сміху, їхнім іграм, якщо вони виростають нелюдами.

На свій лад він дуже любить дружину, без зайвих слів, без ніжності, мовчки.

Будь-яку жінку вламати можна, треба тільки не відставати і поки що з багатьма миритися. Зрештою всі вони поступаються, як правило, коли й не чекаєш, просто тому, що втомлюються.

Кожен робить що може. Дурний - дурниці, а розумний - часто ще більші дурниці.

Самотність може бути великим благом.