Мефодій Буслаєв. Вогняна брама

Нерозумно думати, що ми купуємо речі. Ми їм продаємось.

Кожне слово має власну температуру. Холодні слова краще не випускати у світ, будь вони тисячу разів вірні. Вони мляві та слабкі. Температура слова - це те, у що вкладено серце, помножене на власну віру людини.

Здорово, коли людина вміє добре битися! Він завжди зможе з мінімальними втратами вийти із ситуації, в яку, не вміючи битися, він взагалі не потрапив би.

У більшості випадків мрії небезпечніші за змій. Чоловік чогось бажає, і сам не розуміє, як буде страшно, якщо він нарешті отримає те, чого він так жадав. Наприклад, один хоче багатства настільки, що це стає його головною пристрастю, і… виявляється у величезному контейнері, наповненому дрібницею по одній копійці. Ось він повзе по ній, захлинається і розуміє, що цілу вічність, сотні та тисячі мільярдів років, навколо нього буде лише ця дрібниця. А хто бажав лише обіймів та пристрастей – отримує їх на мільярди років. Радий би вже й розімкнути їх, але неможливо.

Мене не так уже хвилює, хто кого вбив, як дасть мені щось ця книга чи не дасть. А сюжети я давно першими сторінками вгадую. Під кожною обкладинкою – своя течія надій. Якщо жаба стрибала через дорогу і її переїхало машиною – це реалізм. Якщо перетворилася на царівну і вийшла заміж – фантастика. Якщо потрапила на досліди, але втекла, сходами дострибала до даху і сидить на краю хмарочоса, похмуро дивлячись на місто – трагедія з елементами романтичного бунту.

Якби він був філософом, він пояснив би, що любити навіть найкращу людину не можна двадцять чотири години на добу. Це піковий стан, який утримується лише кілька хвилин на день. В інші години і хвилини кохання переливається в десятки інших почуттів – ніжність, товариство, доброзичливу напівсердість, бурчання і т. д. На інше у неї просто не вистачає напруження. Навряд чи чоловік, що поодинці тягне з четвертого поверху старий диван, який дружині захотілося викинути о дванадцятій годині ночі, відчуває до своєї половини якесь особливе кохання. А тим часом, і це теж прояв кохання.

Та й загалом, якщо розібратися, що таке диво? Порушення звичного перебігу речей. Коли дорослий бачить, що летить бегемот, він викликає лікаря. Коли це бачить дитина – вона радіє. Тому при дітях бегемоти літають найчастіше. Їм немає сенсу вдавати.