Скарги закоханої

Шле подарунки тароватий цар Не в те житло, що мізерно і убого, Але в достатку пишного палацу.

Ах, але кого чуже вчить горе, Кому підкаже біль чужих образ, Що сам він має випробувати їх незабаром, І хто майбутній день запобіжить?

На жаль, я впала! Але свідок бог: Мене б знову він обдурити міг!