Слухай пісню вітру

Мені іноді здається, що я старію щогодини. І що найстрашніше, так воно і є.

Я розділив свій блокнот лінією на дві половини і виписав у праву все, чого досяг за цей час, а в ліву все, що втратив. Втратив, розтоптав, кинув, приніс у жертву, зрадив... До кінця перерахувати так і не зміг!

... стає моторошно при думці про те, що залишиться від мене, коли доведеться зустріти смерть.

Безліч речей проноситься повз нас... Їх нікому не схопити.

Коли довго дивишся на море, починаєш сумувати за людьми, а коли довго дивишся на людей – морем.

Життя - порожнє. Але відомий порятунок, звичайно, є.