Слухай пісню вітру

Але настає час, коли кожен повертається на своє місце. Тільки мені нема куди повернутися. Знаєш, є така гра – всі навколо стільців бігають, потім сідають – а одному стільця не вистачає.

Брехня і мовчання — два тяжкі гріхи, які особливо буйно розрослися в сучасному людському суспільстві. Ми справді багато брешемо — або мовчимо. Але з іншого боку, якби ми цілий рік говорили — причому тільки правду і нічого крім правди — то як знати, може, правда й втратила б усю свою цінність...

Мені іноді здається, що я старію щогодини. І що найстрашніше, так воно і є.

Я розділив свій блокнот лінією на дві половини і виписав у праву все, чого досяг за цей час, а в ліву все, що втратив. Втратив, розтоптав, кинув, приніс у жертву, зрадив... До кінця перерахувати так і не зміг!

... стає моторошно при думці про те, що залишиться від мене, коли доведеться зустріти смерть.

Безліч речей проноситься повз нас... Їх нікому не схопити.

Коли довго дивишся на море, починаєш сумувати за людьми, а коли довго дивишся на людей – морем.

Життя - порожнє. Але відомий порятунок, звичайно, є.