Смерть Івана Ілліча

З ним сталося те, що бувало з ним у вагоні залізниці, коли думаєш, що їдеш уперед, а їдеш назад, і раптом дізнаєшся справжній напрямок.

Крім викликаних цією смертю в кожному міркуванні про переміщення і можливі зміни по службі, що можуть наслідувати цю смерть, сам факт смерті близького знайомого викликав у всіх, хто дізнався про неї, як завжди, почуття радості про те, що помер він, а не я.

Він ішов у кабінет, лягав і залишався знову один з нею, віч-на-віч з нею, а робити з нею нічого. Тільки дивитися на неї та холодіти.