Сніданок у Тіффані

... Багатство позбавляє людини почуття міри.

Мені здається, я людина незламна, але, коли в справу втручаються самі безсмертні боги, цілком можна пробачити огляд плодів їхньої праці з почуттям задоволення.

Іноді дуже вигідно виглядати дурненькою.

— У вас часто буває таке відчуття, ніби щури на душі шкребуть? - Ви хотіли сказати, кішки? — Та ні.«Кішки» - це коли ти погладшала на п'ять кілограмів або за вікном йде проливний дощ. А щури – це набагато гірше.

Ми просто зустрілися одного разу біля річки і все. Ми чужі. Ми нічого одне одному не обіцяли. Ми ніколи... Про Господа Ісуса! Які ж ми чужі? Він був мій.

Можна змусити себе полюбити будь-кого.

Але це дешево носити діаманти, поки тобі немає сорока. І навіть у сорок ризиковано. По-справжньому вони виглядають лише на старих.

Ми з цією кішкою дуже схожі. Ми обидві бідні, безіменні роздратування.

Вона, мабуть, Африки і в очі не бачила... але все ж таки я міг собі її уявити в Африці: Африка – це в її дусі.

Диких звірів любити не можна: що більше їх любиш, то вони сильнішими стають. А коли наберуться сил — тікають у ліс. Або злітають на дерево. Потім на дерево вище. Потім у небо. Ось чим усе кінчається. Якщо дозволиш собі полюбити дику тварюку, скінчиться тим, що тільки й дивитимешся в небо.