Соло на ундервуді. Соло на IBM

Геній ворожий не юрбі, а посередності.

Йосип Бродський має такі рядки: «Ні країни, ні цвинтаря, Не хочу вибирати, На Васильівський острів Я прийду вмирати...» Так ось, знайомий запитав у Грубіна: — Не знаєш, де живе Йосип Бродський? Грубін відповів: - Де живе, не знаю. Вмирати ходить на Василівський острів.

- Як вас постригти? - Мовчки.

– Лікарю, як моя теща? Що з нею? - Великий інфаркт. Стан дуже тяжкий. - Чи можу я сподіватися? - Дивлячись на що.

Сім'я — це якщо звуком вгадуєш, хто саме миється в душі.

Навколишні люблять не чесних, а добрих. Не сміливих, а чуйних. Не важливих, а поблажливих. Інакше кажучи, безпринципних.

Легко не красти. Тим паче – не вбивати. Легко не бажати дружини свого ближнього. Набагато важче – не судити. Можливо, це і є найважчим у християнстві. Саме тому, що гріховність тут невідчутна. Подумаєш – не суди! А тим часом,«не суди» – це ціла філософія.