Старий і море

Не варто думати про те, що гріх, а що не гріх. На світі є про що подумати без цього.

Хотів би я купити собі трохи щастя, якщо його десь продають.

Нема чого роздумувати над тим, що грішно, а що не грішно. Зараз уже про це пізно думати, та ще й гріхами займаються ті, кому за це платять.

Двічі нічого не повторюється.

Ненавиджу, коли в мене зводить руку,— подумав він. — Власне тіло — і така каверза!

Хотів би я, щоб це справді було сном. А втім, як знати? Все ще може обернутися на краще.

— Треба ж мені нарешті повезти!.. Ні, — сказав він собі. - Ти наругався над власним успіхом, коли зайшов так далеко в море.

Тепер не час думати про те, чого в тебе немає. Подумай про те, як би обійтися з тим, що є.

А мій будильник – старість. Чому старі люди так рано прокидаються? Невже для того, щоб продовжити собі хоча б цей день?

Нехай вона думає про мене краще, ніж я насправді, і я тоді буду справді краще.