Сто років самотності

Світ був ще таким новим, що багато речей не мали назви, і на них доводилося показувати пальцем.

... вона мала рідкісний дар не існувати до тих пір, поки в ній не з'явиться необхідність.

... Він так палко ліз їй у душу, що, шукаючи собі вигоду, знайшов любов, так намагався опанувати її серцем, що полюбив сам.

... коханці опинилися в безлюдному світі, єдиною і вічною реальністю в ньому було кохання.

Він справді побував на тому світі, але не міг винести самотності і повернувся назад.

Діти успадковують безумство батьків.

Секрет старості полягає в тому, щоб увійти в гідну змову з самотністю. (Благополучна старість - це вміння домовитися зі своєю самотністю.)

У його думках про близьких не було сентиментальності — він суворо підбивав підсумки свого життя, починаючи розуміти, як сильно любив насправді тих людей, яких найбільше ненавидів.