Сцени із життя за стіною

Щоб комусь співчувати, треба спочатку самому щось відчути.

Депресія часто супроводжується неврозом нав'язливої ​​ідеї.

... пригрів мене, як чергового кота. Тільки не зі зламаною лапою, а зі зламаною душею.

... я прокидаюся щоранку і мовчу йому на вухо про своє щастя...

Він завжди усміхається, коли ми стикаємося у ліфті. Якось я запитав його, чому, і він відповів: "Я закоханий". Уся прекрасна і правдива історія кохання вмістилася у цих двох словах, сказаних у ліфті між третім та четвертим поверхами.

Думаю, кохання тільки тоді має значення, коли супроводжується стражданням. Кохання без страждань забувається так само швидко, як вірші, які колись викликали захоплення, ну а зараз... зараз не згадаєш навіть і назви. Справжнє щастя можна пережити лише через страждання.

Партія самотніх могла б виграти вибори у більшості європейських країн.

Душу можна ґвалтувати лише до певного моменту. Потім вона просто ламається, як кістка ноги.

Найважливіше в цих бесідах — паузи, під час яких ми думаємо про те, що якусь мить тому сказав інший.

Адреналін захльостував мене, і я не відчувала болю від ампутації душі.