Забиті люди

Потреби в людях ніде в нас не відчувається, та й самі ці люди не відчувають, щоб вони були на щось потрібні.

У різних видах і випадках представив нам Достоєвський недолік поваги до самого себе і недолік поваги до людини інших людей.

У людині нічим не заглушимо почуття справедливості та правомірності; він може дивитися безмовно на вські неправди, може терпіти всякі образи без нарікання, не висловить жодним знаком свого обурення; але все—таки він не може бути нечутливий до неправди, наскільки її бачить і розуміє, все—таки в душі його боляче відгукується образа і приниження, і терпінню навіть самої вбитої і боягузливої ​​людини завжди є межа.