Звичайна історія

Петербург вже давно описаний, а що не описано, треба бачити самому.

І кожен день, кожну годину, і сьогодні і завтра, і ціле століття, бюрократична машина працює струнко, безперервно, без відпочинку, ніби немає людей, – одні колеса та пружини…

З серцем прямо діяти не можна. Це мудрий інструмент: не знай, яку пружину торкнутися, так він заграє бозна -що.

Один захоплений до навіженості, інший - льодян до запеклості.

Щастя зіткане з ілюзій, надій, довірливості до людей, впевненості в самому собі, потім із кохання, дружби…