Книга / твір

Майбутнє є чорним, похмурим і жахливим. Ніякого світла в кінці тунелю, а якщо воно там і є, то це зустрічний поїзд.

Людей завжди розуміє бажання сперечатися, коли в тебе немає ніякого настрою.

Райдуга - міст, що з'єднує землю і небо. Коли настане кінець світу, вона обрушиться - після того, як диявол сяде на неї верхи.

Сильна людина у теперішньому – слабка людина у минулому. Сильними не народжуються, ми приходимо у світ слабкими, всі без винятку. Міцнімо в міру дорослішання. Сильні люди рідко визнають у собі наявність сили. Їм легше назватися слабкими, хоч би про себе. Виправдати цим пороки — хвилинні слабкості, на які має право кожен. Якщо йдемо далі, значить у нас є сила. Якщо стоїмо на місці, то знайшли в собі сили встояти на ногах. Якщо впали і плачемо, значить набираємось сил, виплакуючи сльози болю.

Щоб зробити неможливе, доводиться віддавати все без залишку.

У небі, закутаному напівпрозорою пеленою, йшла запекла сутичка між зграєю голодних брудно-сірих хмар і місяцем. Хмари з розлюченістю намагалися розірвати вічну сторінку на частини, і вона, опираючись, судорожно спалахувала і гасла. Нарешті місяцю вдалося вирватися, вона струсила з себе залишки мороку, що чіплявся, і засяяла у всій величі своєю гордою холодною красою.

Приятелі - не завжди друзі.

Анархія може стати реальністю, тільки якщо люди контролюватимуть себе - це означає відповідальність, наявність закону в собі. Анархія зможе існувати лише тоді, коли люди почнуть діяти відповідально.

Сонце вливається їм у тіло, і кров їхня закипає від бажань і пристрастей. Вони завжди горять і тому не знають поразок. Вони не знають спокою, бо в них диявол сидить. Вони розкидані по всій землі та засуджені вічно трудитися, страждати та боротися.

Людина, чиє серце повне мовчання, зовсім не таке, як той, чиє серце повне тиші.