Альф

— І не звинувачуй себе. — А я й не звинувачую. — Виходить, ти слухав мене неуважно.

[Альф президент] — Альф, як ти думаєш вирішити проблему безпритульних? — Вже вирішив! — Як вирішив? — Для кожного з них будується будинок. — А що ти думаєш робити з безробіттям? — Її вже немає. Усі будують удома! — Може, й війн більше немає? — А кому воювати? Усі бігають, шпалери для нових будинків обирають.

О Боже, ти такий дратівливий у спеку! Не забудь мені нагадати, щоб я не брав тебе з собою на Меркурій!

Я сидів собі тихо, мирно. Потім зголоднів. Далі, як в тумані.

Давайте спершу перекусимо, а дружелюбність проявите потім.

— Альф, як ти думаєш розв’язати проблему бездомних?
— Вже вирішив!
— Як вирішив?
— Для кожного з них будується будинок.
— А що ти думаєш робити з безробіттям?
— Його вже немає. Усі будують будинки!
— Може і війн більше немає?
— А кому воювати? Усі бігають, шпалери для нових будинків вибирають.

Як задовбали ці тупі правила: не їсти кота, не бити тарілок, не їсти кота.