Олівія Данем

Я не знаю твого світу. Але я сподівалася на те, що де б ти не побувала, ти не зробилася жорстокою, незважаючи на все те, що з тобою сталося. І річ не в тому, що я не бачу, що принесли спостерігачі, я бачу. Мене більше турбує те, що вони забрали.

— Сьогодні вона врятувала мене кулею, яку принесла нам. Вона живе всередині нас і Віндмарк нічого не може з цим зробити, бо наша любов тепер непідвладна часу та простору, навіть для них. Я знаю що наші серця розбиті і нам боляче, але це і робить нас людьми.
— Емоції це наша слабкість.
— Ні Пітере, це наша міць. Тому що, це єдина річ якої у них немає.