Доктор Грегорі Хаус

— Я просто хочу померти хоч із невеликою гідністю. - Так не буває! Наші тіла ламаються, іноді, коли нам дев'яносто, іноді до народження, і це завжди трапляється, і в цьому немає жодної гідності. Мені все одно, чи можете ви ходити, бачити, витирати власну дупу. Хвороба завжди огидна! Завжди! Ви можете жити з гідністю, але ви не можете померти з ним.

- У чому ваша проблема? — Я кульгавий, а ваша?

І як усі занепокоєні клітки, вони почали розмножуватися.

Люди терпіти не можуть тих, хто будує теорію про людей.

— Чи користуєтесь інгалятором? - Постійно. Витрачаю один балончик на тиждень. — І ви його вірно використовуєте? - Я що, схожа на ідіотку? - Ні. — Покажіть мені, як ви ним користуєтеся.

— Ми можемо згодом поговорити? [через пару секунд] - Пізніше вже настало?

Ніщо не робиться так. Просто нам не завжди відомі мотиви.

Не подобається? Виходи на всіх поверхах.

Хай живе розумовий процес!

— Ви його викрали? — А класно, що я ще можу тебе чимось здивувати?