Доктор Грегорі Хаус

— Я зрозумів, що ми можемо потоваришувати [з Чейзом і Форманом]... — Серйозно? -... і тут я протверезів.

Ти, зі своєю велелюбністю можеш робити, що хочеш. Я зі своєю цинічністю можу говорити, що хочу. Ми можемо все! Ми можемо захопити світ!

— Якщо вона ніколи не цілувалася з хлопчиками, то, швидше за все, вона ніколи не займалася сексом. — Скажи це всім повіям, які не хочуть цілувати мене в губи.

"Майже померла" нічого не змінює. Смерть змінює все.

- Ти був правий. — Він видужає. — Ні, щодо мене. Я тебе не забула. Ти був єдиним. І ти завжди ним будеш. Але я не можу бути з тобою. — Я той самий, але ти хочеш іншого, котрий за визначенням ніколи не стане мною. — Прекрасно, що ти завжди вважаєш що правий і жахливо, що ти справді майже завжди правий. Ти талановитий, веселий, незвичайний, сексуальний, але з тобою мені було самотньо, а з Марком завжди тепло. - Ясно.

— Ти знаєш, чому люди сидять у кімнатах очікування? — Мабуть, бо це правильно. — Люди вважають, що чим ближче вони сидять до операційної, тим сильніше виявляється їхня турбота.

— Я хочу, щоб ти був присутній на моїй операції. - Ні. - Чому? — Якщо ти помреш, я залишусь зовсім один...

Якщо після пояснення диво зникає, то ніякого дива і не було!

У Вас пошкоджений мозок... Ви приречені на довічне щастя. (У вас пошкодження мозку. Ви приречені добре почуватися до кінця життя.)

— У вас талант до брехні, але для перемоги не вистачає мозків.