Еліа Кодоньо

— І коли ти відпочиваєш? — Відпочивають від роботи, що не подобається, а мені моя робота подобається. (У відпустку йдуть від роботи, яка не подобається. Мені моя робота дуже навіть до вподоби.)

- Мене звати Ліза. — Ви у цьому не винні.

Пташки, потрапляючи в клітку, теж сміються, але від безсилля та злості.

— Я не можу спати з жінкою, поки я не закоханий. - А скільки разів ти закохався? - Ніколи.

Так чи ні? Яка твоя позитивна відповідь?

Звірі - це тобі не люди, з ними можна домовитися.

- Скільки тобі років? - Сорок. - По тобі не скажеш... - Я знаю. - А мені двадцять п'ять. - По тобі теж не скажеш. - Звичайно. — Я думав, що двадцять шість.

— До риби я радив би біле вино з Боргонії 74-го року. - Ні. - Чому? — Тому що в Боргонії 74-го град знищив увесь урожай винограду. А яка у вас риба? - Короп. — До коропа підійде Мозельське біле 76-го з винограду, вирощеного на лівому березі. — Тоді я вам радив би Мозельське біле 76-го року з винограду, вирощеного на лівому березі. - Чому? — Тому що в Боргонії 74-го град знищив увесь урожай винограду.

Можете розмовляти, але вас не слухаю.

- Ти мене вдарив! - Це відро.