Капітан Гектор Барбосса

— Ти привів цих шакалів до нашого порога, негіднику! - Не звинувачуйте Тернера, він був лише знаряддям у руках зрадника. Якщо хочете побачити найбільшого архітектора, погляньте ліворуч. - Мої руки чисті! Фігурально.

- Хай йому грець! Як ти звідти врятувався? — Коли ти кинув мене на безлюдному острові, ти не врахував жодної важливої обставини. Я капітан Джек Горобець.

— Раніше світ був значно більшим. - Ні. Світ залишився тим самим. Стало менше вмісту.

Знаєш, у чому небезпека бути останнім із когось? Незабаром не залишиться нікого.

— Але ж ти збігав з поля бою! — От і ні! - Ось і так! — От і ні! - Ось і так! Сам знаєш про це! — От і ні! Наклеп і брехня! Просто я дотримувався шляхетної з піратських традицій. Я думаю, що зараз нам слід зробити так само — зав'язати бій, а потім втекти.

- Як їх багато! — На нашому віці ще не було такого збіговиська! — Ага, і всім я винний грошей!

Місячне світло виявляє нашу справжню сутність. Ми не живі, а отже, не можемо померти, але ми й не мертві. Вічна агонія - я страждаю від спраги і не можу її вгамувати. Вмираю з голоду і не можу померти. Я не відчуваю нічого – ні вітру, ні бризок морської води в обличчя, ні сонця, ні тепла жіночого тіла.

- Барбосса, пожени нас. - Не можу, я зараз трошки зайнятий. - Барбосса, негайно. - Ну добре. Дорогі мої, ми зібралися тут сьогодні, щоб пригвоздити твої кишки до щогли, мерзенний сифілітик!

- Підняти вітрила! - Підняти вітрила! - Що ти робиш? - Що ти робиш? - Ні, що ти робиш? - Капітан подає команди! - Так! Ось капітан і подає команди! - Мій корабель, я капітан! — Зате моя карта! — От і будь картознавцем!

— Ким я для вас? - Скарбом!