Кроулі

— Стривай! - Що? - Я щось відчуваю. — Сутички почалися? — Якусь темну силу... — Темніша за тебе?

Твоя проблема в тому, друже, що ніхто не ненавидить тебе більше, ніж ти сам. Повір мені, я пробував наздогнати.

- Що задумав, Кевін? Розкажи, ми ж друзі. - Ти мучив мене. — Я мучу всіх своїх друзів. Цим я виявляю своє кохання. Я виріс у неблагополучному районі.

Простіше вибачитися, ніж дозволу.

Цікавому днями прищемили носа у дверях.

— Пекло це занадто складно для тебе. - " Гра престолів" - це складно. Секс у душі – це складно. Але не пекло.

Вона була жахливою матір'ю! Я не розповідав, як вона мало не змінювала мене на трьох свиней? На трьох! А я був гарною дитиною, умів жонглювати. Я коштував щонайменше п'ять свиней. А що вже казати про імечко? Фергусе! Схоже не венерична хвороба, нічого смішного.

— Знаєш, іноді угода, навіть дуже невигідна, — твій єдиний шанс. — Це коли ти прислала його мене прикінчити? — Тяжка материнська частка. Потрібно знати, коли обійняти чадо, а коли вбити.

- Це ад? — Так!... Розумієш, у старого пекла була одна проблема — більша частина його мешканців уже була мазохістами... Було багато:« Дякую, сер, запхніть мені наступну гарячу палицю в зад». Але глянь на них — ніхто не любить чекати в черзі. — А що відбувається, коли настає черга? - Нічого. Вони повертаються в кінець. Дуже продуктивно.

— Ой, у вас на двох одна звивина, та й то пряма. — У самого тебе на двох одна звивина... Емм... На одного!