Лендон Картер

Може ти просто боїшся, що одного разу хтось справді захоче бути з тобою… просто бути…

Любов завжди терпляча і добра. Вона ніколи не ревнує. Любов не буває хвалької і марнославної, грубої та егоїстичної, вона не ображається і не ображає.

Наше кохання як вітер — ти його не бачиш, але відчуваєш...

- Знову?! - Знову.

— Не думай, що ти знаєш мене... Добре? - Але я знаю. Я знаю. Ми ходимо з тобою в одну школу з дитячого садка. Тебе звуть Джеймі Салліван. Обідаєш за сьомим столом. Там сидять чи то знедолені, чи то схильні, чи то самовіддані. У тебе лише одна кофта. При ходьбі ти дивишся під ноги. Так, мало не забув, як розвага ти займаєшся з юними зореточками. Ну і як? — Дуже передбачувано. Все це мені вже казали. - І тобі абсолютно все одно? - Звичайно.

— Що, важко постаратися? — Так! Помру ще у розквіті років.