Леонард Хофстедер

— Ключем до придбання майстерності у будь-якій справі є повторення. — Окрім деяких очевидних винятків. -? - Самогубство, наприклад.

- Говард, свинина подорожчала, з тебе ще два долари. — Ого, бути поганим євреєм стає все дорожчим!

— Ах ти сучий син! - Що? — Нічого, нічого… — Ні, в чому справа? — Я зустрічалася з цим хлопцем колись... Поки він не зрадив мені з моєю подругою Гретхен, яка там з ним же й сидить зараз. — Жартуєш. — Блін, вона схоже на все ще й сильно схудла! — Розумію, що це не просто, але не дозволяй їм зіпсувати вечір. - Так, ти маєш рацію. Можливо, вона худне, бо вмирає.

— Ах квантова фізика, втіха очей моїх! — Приємно чути... — Це все одно, що дивитись на всесвіт у оголеному вигляді!

— Я її друг, я не маю наміру користуватися її нинішньою вразливістю. - Тобто, ти хочеш сказати, якщо вона, перебуваючи у повному відчаї, накинеться на тебе і вимагатиме, щоб ти опанував її прямо тут і зараз, ти що просто підеш? - Я сказав, що я її друг, але не друг-гей.

- Не дивися телевізор, почитай книгу. - І бути соціальним ізгоєм! Ти ж знаєш, я не такий!

— Може, сьогодні піти до неї і почистити килим? — Тобі не здається, що то вже перебір? - ТАК! Заради Бога, мені що треба показувати табличку« Сарказм» щоразу, коли я відкриваю рота? - У тебе є табличка " Сарказм "?

— Значить, Пі до вісімдесятого знаку ти пам'ятаєш напам'ять, а розпізнати сарказм не можеш? - А де тут зв'язок взагалі?

— У мене сьогодні побачення і я був би вдячний якби ти, ну... майнув тут рідше... — Леонарде, я фізик-теоретик з опублікованими роботами, у мене дві докторські та IQ, яке не піддається виміру звичайними тестами, такі люди взагалі миготять рідко.

- Ніяк не можу зв'язатися з Емі. Я відправив е-мейл, зайшов у відеочат, написав у твіттер, відзначився на її сторінці на Фейсбуці, надсилав їй повідомлення. Безрезультатно! — А телефоном не пробував зателефонувати? - Телефон! А знаєш Леонарде, ти в якомусь сенсі мудріший за всіх нас!