Слава

А ось взяти питання«Навіщо?». Коли я говорю їй:«Поїхали до мене», — а вона мені:«Навіщо?», — ось поясни, що я маю відповідати? Адже в мене вдома боулінг, не кінотеатр. Якщо скажу:«Займемося раз-два любов'ю, мені точно буде добре, тобі може, а далі ти можеш залишитися, але краще, щоб поїхала». Вона ж точно не поїде, хоч чудово розуміє, що ми їдемо саме за цим. І я говорю:«Поїхали до мене, у мене чудова колекція лютневої музики XVI століття». І ось ця відповідь її повністю влаштовує.

— Тому в нього принцип —«Не позичати близьких друзів». — Тобто, виходить, незнайомій людині він би дав. - Ну, Слав. - Що Слав? Виходить, що він з тобою так давно і близько дружить, що аж не дасть. Тобто так тебе любить, що пішов ти нахер.

Паш, обіцяли скоро. Але ж це«швидка», тож як приїдуть.

— Ні, я сам«Війну та мир» не до кінця прочитав. Але ж є якісь речі. Висоцький, Окуджава. Вона «Бережись автомобіля» не дивилася. Знаєш, як вона пише«загалом»? "Взагалі" - одне слово. Або так —«загалом». І теж одне. Добре, хоч не пише«взагалі». Бо деякі... Я їй кажу:«Ну невже складно запам'ятати? В загальному. Ну, що тут складного». А вона мені:«Ну ти ж зрозумів, що я мала на увазі. Яка різниця?». — Слухай, а ти справді старий занудний дурень у свої 19 років.

— До речі, а з жінками — те саме. Ось поки ти її домагаєшся — вона чудова. А ось ви вже живете разом, вона вранці йде на роботу, цілує тебе і каже: "Ти мій неголений" або навіть так: "Ти мій заспаний чебурашка", не-не... "Чебура-а-фка". І наче ось це так мило, але так гидко. - Так, і те, що заспаний, неголений, чебурашка - це натяжка. — Не, Леш, це«натя-я-фка».