Стефан Сальваторе

— Адже ти навіть не знала Кетрін. — Бо якби знала, надерла б їй дупу.

Дещо ніколи не змінюється, Кетріне.

— Що трапилося? Ти в порядку? — Ні, не в порядку. Я сидів у засідці, у мене стріляли. Тепер я жадаю помсти.

— Ти мене не чув? – А? Що? У тебе немає почуття гумору, Стефане. — Я не розумію тільки гумору Деймона. — Гумор Деймона?

— Я хочу подякувати тобі. За те, що ти врятував мені життя. — Це дрібниця. Я щовівторка цим займаюся.