Тіріон Ланністер

Позбавляючись одного ворога, ми наживаємо ще двох.

Владика Свєта хоче, щоб ворогів спалювали, Бог, що потонув, — щоб їх топили. Чому всі боги такі жорстокі худоби? Де Бог титек та вина?

— Мій милий братику, я не завжди розумію, на чиєму боці. — Мій милий братику, мені так гірко, адже я так люблю свою родину.

— Ти більше не маєш права мучити її. — Я можу мучити будь-кого. Запам'ятай це, маленьке чудовисько. - О, чудовисько! Може, тобі тоді варто бути ввічливішим? Жахи небезпечні, а королі нині мруть як мухи.

— Ти вважаєш мене за дурницю? — Думаю, твій інтелект вищий за середній.

Якщо вже бути калікою, то краще багатим.

— Бастард із Вінтерфелла. — Карлик із Утьоса Кастерлі.

Суд поєдинком: щоб визнати людину винною чи невинною в очах Богів, двоє інших рубають один одного на шматки. Це багато говорить про Бога.

Жодного правителя не підтримують усі до одного.

— Я завжди ненавидів дзвін. Він завжди означає лихо: смерть короля, облогу міста... — Весілля... — Отож!