Томас Шелбі

— Міккі найкращий конюх в Англії. — А ще він дуже любить тринькати гроші. Судячи зі звітів, ти витрачаєш два фунти на місяць на порошки від глистів. — А вам потрібен кінь із глистами? — Коні заражаються глистами через воду. Пустіть у неї золотих рибок і вони з'їдять усі яйця. - Золота рибка? Це ваші циганські штучки? - Бухгалтерські. Золота рибка стоїть пенні.

Ти не ведеш переговорів, коли боронишся.

Ви солдат, я солдат. У нашій країні є особи, які готові вбивати — треба зустріти їх без страху.

— Там ваша сестра народжує, а ви дбаєте про машину. — Від чоловіків тут мало толку. — Але ж ми можемо випити.

- Ти не звик не отримувати того, чого хочеш, Томмі. Тобі потрібний був мій паб, і ти забрав його. - Тобі за нього щедро заплатили. — Спочатку я отримав ультиматум, як і решта: або роби, або... І все одно, кумедна штука, адже всі в окрузі хочуть, щоб ти переміг. Думаю, це тому, що ти сукін син, але ти наш сукін син.

— А скільки коштуватиме ваш костюм? - Я не плачу за костюми. Або вони за рахунок закладу або заклад згоряє.

Там, у Франції, я звик дивитися як вмирають люди, але не звик до виду вмираючих коней, вони важко вмирають.

— Ти брюхав Аду, бо вона Шелбі? Думав, чи це допоможе тобі стати кимось? Я не дозволю зганьбити життя моїй сестрі, заради твоїх планів. — Господи, ти справді віриш у це? Я люблю її, Томмі. Люблю з того часу, як їй було дев'ять, а мені дванадцять. І вона любить мене. Ти хоч таке слово знаєш?

— Містер Мослі чекає на пропозиції щодо тих, на кого можна покластися в Лондоні. — На мою думку, найталановитіший організатор на півдні це Алфі Соломонс. - Він мертвий. І він єврей. Згідно з поглядами нашого боса, те що він мертвий менш важливо, ніж те, що він єврей.

П'ять за мир, два за перемир'я, один утримався. Та почнеться війна.