Відомі люди

Тут би я, звичайно, згадала про тебе, Якби колись забувала.

Кінцева мета полягає в тому, щоб розколоти всіх, контролювати все суспільство, щоб банкіри та еліта контролювали світ.

У світі повно чоловіків-натуралів, які схожі на маленьких примхливих повій, і так само багато геїв, які, на кшталт, кажуть тобі:«Це важко, давай, я понесу» або«Накинь мою куртку». І ти починаєш думати:«І чому ж вони, чорт забирай, люблять хлопців».

Бути багатим аж ніяк не означає бути щасливим, як мати жінку аж ніяк не означає любити її.

Коли закінчуються докази, починають говорити гармати. Сила – останній аргумент тупиці.

Людина повинна уникати крайнощів, тоді вона і йтиме вірним шляхом.

Вища жертва – приховати, що це – жертва.

Найкращим доказом мудрості є безперервне добрий настрій.

Достатньо змінити трохи курс, і зустрічний вітер стане попутним. Продовжуй працювати, і сонце, що зліпило очі, світитиме тобі в спину. Не так важливо, звідки ти починаєш життя, важливо, куди ти її направляєш.

Я сказав:«Тільки три поцілунки, сонце принади, мені подаруй». Відповідала:«Від царських гурій поцілунків не чекай землі». І сказав:«Чи розлучитися мені зі світом, щоб скуштувати поцілунки твої?» Відповідала:«Безкоштовного раю не здобудеш, народжений у злі». Я сказав: Що ж, гурія раю, все приховуєш своє обличчя від мене? Відповідала: "У звичаї гурій ховатися, як іскра в золі". Я сказав:«Але тебе неможливо побачити, молодий місяць!» Відповідала:« Місяць норовливий, але чи його зрадиш ти хулі?» Я сказав:«Вкажи мені, кого ж розпитати про твої прикмети?». Відповідала:«Пізнається сонце, не маючи прийме на чолі!» Я сказав: Бачиш, як мене згорбив стан твій стрункий, подруга моя? Відповідала:«Відтепер подібний до лука, мій друже, — не стріле». Я сказав:«Невже не можна мені щодня милуватися тобою?» Відповідала:«Знижуються чи зірки, якщо небо зникло в імлі?» Я сказав: " Немає зірки, о подруга, - тільки сльози залишилися в очах". Відповідала: "Сльоза не потрібна мені, як квіткова волога бджолі". Я сказав: Ти обличчям посвіжішаєш від струмків, що з очей я проллю. Відповідала:«То сад розквітає від води, що таїться у скелі». Я сказав:«Дай, обличчяя наближу до твого молодого обличчя». Відповідала:«Наблизь, адже тужить і шафран про весняне тепло».