Відомі люди

Краще перебувати в суспільстві людей кращих, ніж ви самі… Виберіть знайомих, чия поведінка краща, ніж ваша, і ви кинетеся в цьому напрямку.

Причина прийняття остаточного рішення залишається невідомою спостерігачеві, а часто і людині, яка приймає рішення.

Я не був ангелом, але завжди прагнув бути людиною.

Будь чесний із самим собою, і з людьми, завжди роби все вчасно, ніколи не здавайся, йди до своїх цілей, навіть якщо все погано.

У нас нескінченно шукають винних. Ніхто не займається собою. У тому, що ти такий неповноцінний, винен сусід.

По тисячах доріг моїх бажань миготять тіні. Темні. Поспішають у Ніщо. Навіщо? Щоб розгадати загадку життя? Тягнуть за собою кайдани, кайдани, як воїн — славу. І посміхаються легко та тупо. Але я - не тінь. А ланцюги має рвати, як належить людині. Повинно не вірити в диво, стати собою хвилею, що несе кораблі надій. І нехай ідуть тіні, поспішаючи дізнатися у смерті, що таке життя.

Людині не дано знати все: їй не дано знати своє походження.

Ну, я точно не йду за життям з однією рукою, пов'язаною за моєю спиною.

Навіть якби Тарівердієва кремували, його б порох перекинувся! Вкотре. Кінороби примудрилися разом із музикою потягнути ще й по суті сцену, при цьому жодної логіки, яка б підводила персонажів до вчинків, природно немає. Нахера? Замість розвитку характерів просто підкинули нам асоціації.«Ми такі самі, як вони! Ми такі самі! У нас музика та сама, значить і все інше таке ж! Ну, відчуйте Новий рік, у нас Тарівердіїв!» Тільки ви не такі. Ви нахабні ділки-імітатори, мімікріруючі сутенери, що підлаштовують свої фільми-повії під будь-що або будь-кого, аби їх купили.

У мене не життя, а сон божевільного.