Сутінки

Краще я помру, аніж кину тебе.

— Лев закохався у бідну овечку. - Яка дурна овечка. — Ну а лев — просто мазохіст.

Чим більше любиш, тим більше втрачаєш почуття реальності!

Коли ти можеш жити вічно, навіщо ти живеш? (Якби ти зміг жити вічно, навіщо б ти жив?)

Ейфорія – зворотний бік істерики.

— Я можу прочитати думки будь-кого в цьому залі. Окрім твоїх. - То зі мною щось не так? — Я сказав, що читаю думки, а ти почала копатися в собі.

- У тебе що, лінзи? - Ні. — Очі були чорними минулого разу, а зараз золотаво-карі. — Так, я знаю, це флюоресценція.

— І це твоя мрія? Стати монстром? - Так, мрія, щоб завжди бути з тобою.

- Скільки тобі років? - 17. - І давно тобі 17? - Доволі давно...

— Я не губитиму твоє життя. - Я вмираю. Вже. З кожною секундою я все старший. - Так і має бути.