Титанік

— Не можу уявити, щоб Моне почервонів. — Він малює краєвиди.

Коли в тебе нічого немає, нічого й втрачати.

— Я збирався викурити цю сигару, коли знайдемо діамант. [Викидає сигару за борт] — Шкода. — Три роки всі мої думки були лише про«Титанік». Я не розумів його... не відчував...

Ми тонемо під музику – ось це перший клас!

Краще бути його повією, ніж твоєю дружиною!

Квиток, який я виграв, був для мене найкращим подарунком долі. Я зустрів тебе! За це я вдячний їй, Розо! Глибоко вдячний!

Моє люстерко! Воно таке саме, як тоді, коли я востаннє в нього виглядала. Тільки от відображення стало іншим.

Я – король світу!

Тепер ось і ви знаєте про Джека, який мене врятував. Врятував не тільки від смерті, а й від багатьох інших...

— Які ж зручності в каютах третього класу, містере Доусон? Кажуть, що тут вони не такі вже й погані. — Цілком терпимі, мем. Мишей та щурів майже немає.