Відпустка з обміну

- Адже в сексі нічого складного немає! — А що ти думаєш про прелюдія? — Я думаю, її значення дуже переоцінене. — Ти на очах перетворюєшся на одну з найцікавіших дівчат за все моє життя!

Від жахливого стресу сучасні жінки завчасно старіють. Адже стрес пригнічує ДНК у клітинах, і вони перестають ділитися. Через стрес у нас знеможений вигляд, тільки у нас, не у чоловіків. У самотньої жінки старше 35 більше шансів загинути від рук терористів, ніж вийти заміж! Але найжахливіше в тому, що зараз наше покоління зовсім не одружується, а водночас терористи весь час тиняються неподалік. І весь цей стрес виступає просто у нас на обличчях!

- Як твій настрій? — зустріла дивного хлопця. - А говорила ніколи більше. Опиши! — Дуже симпатичний, із ним так здорово, абсолютно незнайомі відчуття. До речі, йому незабаром 90. — Та ну!

Шекспір ​​сказав: "Все закінчується зустріччю закоханих". Рідкісна по красі думка. Особисто я нічого хоч трохи схожого не зазнала. Але дуже хотілося б вірити, що Шекспір ​​вдалося. А взагалі, мені здається, я думаю про кохання більше, ніж треба. Але мене захоплює, що любов має таку силу, яка здатна перевернути наше життя. До речі, Шекспір ​​сказав ще одну мудрість:«Кохання сліпа». І ось під цим я можу передплатити. У когось абсолютно незрозуміло кохання зникає. А хтось просто втрачає своє кохання. Ну і, само собою, кохання можна знайти (нехай і на одну ніч). А є зовсім інший рід кохання – найжорстокіший. Таке коханняне залишає своїм жертвам надії. Це нерозділене кохання... У любовних романах люди в основному закохуються один в одного. Але як же ми, решта? Хто розповість про нас, про тих, хто самотній у коханні? Ми жертви одностороннього почуття. Ми прокляття світу коханих. Ми зненавиджені. Ми ходячи хворі. Ми є інвалідами без переважного права паркування.

Я не збираюся в тебе закохуватися. Даю слово.

Я з'ясувала: майже все, що написано про кохання – правда.

У житті треба вміти битися, малюк.