Фільм

Перше правило бізнесу: захищайте свої інвестиції.

- Привіт, Рорі. Сподіваюся, ти почуватимешся тут, у Керіджморі, як удома. - Я отримаю ключ від вхідних дверей? — Ми нікому не даємо ключа від вхідних дверей. — Значить, тут я не вдома, правда?

- Мені треба йти... - Мені треба йти, мені треба йти... Всім треба йти! Куди, чорт забирай, всі йдуть, коли їм треба йти?!

У нашій дурниці – ні обличчя, ні фігури… вся в татко.

— Відомо, баба на кораблі — на велике лихо. - Не візьмемо її - буде гірше.

Ти чуєш мільйони непотрібних звуків. Якби я все це чув, я б збожеволів.

— Я міг би врятувати більше… Я міг би врятувати більше… Міг би врятувати більше… Міг… — Завдяки Вам врятувалася тисяча людей… Подивіться на них… — Якби я мав більше грошей… Я просадив стільки грошей, — Ви навіть не уявляєте …Якби я… — Майбутні покоління будуть вам вдячні за все. - Я так мало зробив... - Ви дуже багато зробили. — Ця машина, — Герц міг би купити машину… Навіщо я залишив її? Це ж… Десять чоловік… Десять чоловік… Ще десять чоловік… Цей значок — дві людини. Він із золота... Ще двоє людей. Вони не дали б мені двох, щонайменше одного. Ще одного можна було б урятувати. Ще одного… Одного… За це… Я міг би врятувати ще одного, ще одного… І я не зробив цього… Я не зробив цього…

- Марго, ти не можеш так просто піти! — Добре, я можу піти циганочкою навприсядки з виходом у двері!

— Скажіть, ви знаєте, чому ви тут? - Так. - Чому ви тут? — Я думала, що це ви лікар? - Я доктор. - Тоді чому ви не знаєте, чому я тут?

— А ви мене давно любите? — У четвер після обіду. Минулого тижня. — То це недовго. - Можу більше.