Фільм

Імовірність — це страх, виражений у числах, що допомагає невпевненим у собі людям ховатися за незначними числами.

Усі можуть жити вічно, якщо не робити дурниць. Хіба це не страшно? Ви ніколи не зробите нічого дурного чи сміливого, чогось вартого...

— Я відмовляюся від будь—яких переговорів, доки ви не припините дискримінацію громадян ромської національності. — Та кому вони нахрени потрібні — твої цигани. — Ось він, великодержавний шовінізм у дії. Забули, хто для вас Куликовську битву виграв? — Невже цигани? — А це до нас взагалі ненависті не приховує. Здійснює антициганську пропаганду серед американського населення. — А за що вас любити? Що ви взагалі за така нація? Де ваше коріння? — Ну звичайно, тільки ви богообраний народ, а решта недолюдини, гої! — До речі, щодо гоїв — це ви, євреї, справді загнули, самі що краще? — Ну що ти, братику, вони не найкращі, вони єдині, а решта повинні їм прислуговувати. Але один прокол у них вийшов — Христа розіп'яли? — Самі породили, самі й розіп'яли! Це наші суто єврейські розбирання, гоям не зрозуміти. — Ти що, мого Христа в євреї записуєш? — А ти як думав, якщо тато — єврей, мама — єврейка, то дитинка — російська? — Тато в нього голуб!

Знаєш, як важко мститись, коли ворог змінюється кожні 5 хвилин?

Влада тисне тих, у кого її немає.

Ти, як Лексі, відчуваєш непотрібні почуття до непотрібних людей.

Хто б ти не був, куди б не йшов, хтось у цьому місті хоче убити тебе.

Була одна дівчина. Блондинка, витончена... пахла зефіром та обіцянками.

Ну чому, щоб здобути чоловіка, потрібно дурити себе?

— Я тобі зараз все поясню. — Не треба, бо я ще зрозумію.