Террі Пратчетт

Молитва - це, звичайно, добре. Вона іноді допомагає привести думки до ладу. Але сокира є сокира, будь-що ти вірив.

Далі сталося ось що. Нічого.

Він носив черевики з надзвичайно товстими підошвами. — Щоб ноги діставали до землі, — пояснив він. — А у звичайних черевиках вони... е-е... не дістають? - Не-а. Ортопедична проблема. Це як... Знаєш, є багато людей, у яких одна нога коротша за іншу? Так от, у мене така, розумієш, кумедна штука... — Не кажи! — вигукнув Рінсвінд. — іноді на мене знаходять разючі осяяння... А в тебе обидві ноги коротші?

Йому взагалі подобався чорний колір. Чудово гармонує з усіма кольорами. Рано чи пізно він іде всім.

Вони виглядали як бродячі бляхарі, але вона знала: жоден з них не зможе запаяти каструлю. Вони заробляють життя, продаючи невидимий товар. І після продажу цей товар, як і раніше, залишається при них. Вони торгують тим, що завжди потрібно людям, але часто люди цього не хочуть. Ці мандрівники пропонують купити ключі від Всесвіту тим, хто ніколи не чув про існування у Всесвіті замку.

— А ти що, пропонуєш навчити мене чогось? - Вчити? Я? Врятуй боги. Щоб навчати потрібно терпіння, яким я не володію. Але я можу дозволити тобі повчитися у мене.

Він міг уникнути снів, але з спогадів.

Темрява — це не більше ніж темрява, але в тінях може ховатися будь-що.

Через декого з так званих сатаністів Кроулі зіщулився. Справа була в тому, що вони робили, а в тому, як вони всю провину покладали на Пекло. Придумають якусь жахливу ідеї, і за тисячу років до такої демон не дійде, темну, безсердечну гидоту, що придумати може лише повністю функціонуючий людський мозок, потім прокричать«Диявол Змусив Мене Це Зробити», і симпатії суддів будуть на їхньому боці — при те, що Диявол майже ніколи людей не змушував. Не треба було. Чомусь дехто з людей не міг цього зрозуміти. Пекло не було основним сховищем зла, не більше ніж Небо, на думку Кроулі, був сховищем добра; вони були просто сторонами у величезній космічній шаховій грі. Справжнє джерело, справжня милість і справжнє велике зло, було в мозку людському.

- Бачиш, у злі завжди закладені паростки його поразки, - сказав ангел. - Сама його природа - заперечення, і саме тому включає знищення, навіть у хвилини здається перемоги. І не має значення, наскільки його план грандіозний, добре спланований, захищений від помилок – за визначенням властива злу гріховність обрушиться на самих зловмисників. І не має значення, наскільки вони досягнуть успіху у справах своїх, бо в кінці самі вони покличуть загибель на голови свої. І задуми їхні розіб'ються об скелі неправедності, і впадуть вони в безодню забуття, і зникнуть безвісти. Кроулі замислився. - Та ні, - сказав він нарешті. - Готовий посперечатися, хтось просто проколовся.