Террі Пратчетт

Той, хто створює щасливий кінець, сам, як правило, у ньому не бере участі.

Відьма чаклує, тільки коли це справді необхідно. Працювати з магією важко, і не просто утримати її у вуздечку. Ми діємо інакше. Відьма помічає все, що відбувається довкола. Відьма думає головою. Відьма вірить у себе.

Так, я звичайний жолудь, маленький і зелений, але мені сняться безкраї ліси.

— Коли я була маленька, всі думали, що я близнюки, — сказала відьма через плече. — А потім… вони вирішили, що я втілення зла, — закінчила вона через інше плече. — І вони мали рацію? — спитала Тіффані. Обидві половини тітоньки Врівень із приголомшеним виглядом повернулися до неї: — Хіба можна ставити людям такі запитання! — Ммм… але ж це очевидне питання, — сказала Тіффані. — Адже якщо людина у відповідь скаже:«Так, я втілення зла! Муа-ха-ха!», це заощадить купу часу, правда?

Хороші провісники трапляються рідко, та й самі люди віддають перевагу поганим провидцям, у яких можна гарантовано отримати необхідну дозу бадьорості та оптимізму.

Найшвидший спосіб пересування — це перебувати там, де потрібно.

Навіть найдосвідченіший щурів рано чи пізно починає цікавитися щурами, яких раніше нещадно знищував.

Пам'ятаєш, що казала Бабуся Болить? Нагодуй голодного, вкрий роздягненого, говори за тих, хто не має голосу. Думаю, тут можна доповнити: дістанься за тих, хто не може зігнутися. Візьми за тих, хто не може дістатись, і витри за тими, хто не може повернутись.

А потім почнуться всякі там війни, полізуть чудовиська і таке інше. Більшість історії просто огидна — якщо її уважно розглянути.

Ось у цьому біда з думками: вони самі собою виникають, а потім пролазять тобі в голову, сподіваючись, що ти їх подумаєш. Такі думки треба гнати геть, інакше вони тебе здолають, зламають, і ти перетворишся на стару каргу, що хихотить.