Книга / твір

Оскільки мета соціалізму й у тому, щоб подолати хижацьку фазу людського розвитку заради вищої, економічна наука у її справжньому вигляді неспроможна прояснити риси соціалістичного суспільства майбутнього.

— Потрапиш у реальну життєву ситуацію з подібною помилкою, де не буде добрих Магістрів під боком — дуже пошкодуєш, що тебе шкодували, замість того, щоб з криком, але втовкмачувати правильні дії.

Краще небездоганно прожити свою долю, ніж жити, наслідуючи інших, і досягти в цій справі досконалості.

Так легко дійти висновку, що твоє життя безглузде, безцільне, що воно не цінніше за слід від ноги на березі, про який незабаром забудуть, бо його змиє під час найближчої грози. Але замість того, щоб знову відчути себе крихітною, не означає нічого, я відчуваю щось інше – все знаходить для мене новий сенс. Я не більше, але й не менш важлива, ніж малесенький паросток, що намагається пробитися з-під землі. Кожна з нас відіграє свою роль у цьому світі. І хоч би якою була мала ця роль, її треба дограти до кінця.

— Люди взагалі дуже дурні, мріють тільки про те, що їм показують по телику.

З приходом перших квітневих днів щось невловиме проникає в повітря, стосується вашої щоки, відгукується у всьому вашому тілі, і тіло оживає.

Безпорадність — ось він бич нашої ери.

Ви не маєте бажання посміхатися? Що ж у такому разі можна вам запропонувати? Дві речі. По-перше, змусіть себе усміхатися. Якщо ви на самоті, насвистуйте або муркотіть якусь мелодію чи пісню. Робіть так, начебто ви вже були щасливі, і це приведе вас на щастя.

Ой ви, коні бурі-сиві, Добрі коні златогриві! Я вас, друзі, не пестив. Та який вас біса вкрав? Щоб пропасти йому, собаці! Щоб здохнути в байраку! Щоб йому на тому світі провалитися на мосту!

…людство дорослішає, граючи у все більш дорослі іграшки.