Книга / твір

— Мій тато, лікар, завжди казав:«Дівчинка має читати і набивати собі в голову знання. Не дай їй бог добувати свій хліб у тому місці, де я...» — У сенсі? - Папа працював проктологом.

У своїй гордості вона ніколи не пробачить мені любові моєї, і ми обидва загинемо.

Геніальність поліфонічної книги в тому і полягає, що в ній міститься значно більше, ніж усвідомлено автором.

Пішло покоління великих могикан... Ось і все, суміжили очі генії. І коли померкли небеса, Немов у спорожнілому приміщенні Стали чутні наші голоси... Тягнемо, тягнемо слово залежале, Говоримо і мляво і темно, Як нас вшановують і як нас шанують. Нема їх. І все дозволено.

Те, що називається між людьми долею, — загадка, яку неможливо відгадати.

Я лише споглядаю потаємне серце осіннього місяця.

Чи може рідкісне, але природне явище падіння великого кометного уламка призвести до розв'язання ядерної війни? Дивним був би сценарій: невелика комета падає на Землю, як це траплялося й раніше з мільйонами інших комет, і наша цивілізація негайно самознищується. Не завадило б нам більше дізнатися про комети, зіткнення і катастрофи.

Дізнавшись, чого хоче людина, ти впізнаєш людину.

Кохання – це один світ на двох, в який реальність не може увійти без попереднього стуку в замкнені двері.

Накази зверху нашій країні лише юридично оформляють колективне несвідоме.