Мудрі цитати

У 20 років ваше обличчя дає вам природа, у 30 його ліпить життя, але в 50 ви повинні заслужити його самі… Ніщо так не старить, як прагнення молодитися. Після 50 ніхто вже не молодий. Але я знаю 50-річних, які є більш привабливими, ніж три чверті погано доглянутих молодих жінок.

Не так просто позбутися дитячих спогадів. Вони невідступно переслідують вас у дорослому житті, ніби настирливі примари. У діловому костюмі з краваткою, в лабораторному халаті або наряді клоуна ви все одно залишаєтеся тією ж дитиною, якою були давним-давно.

- Що найбільше вражає тебе в людях? І Бог відповів... — Їм набридає дитинство, вони поспішають подорослішати, а потім мріють знову стати дітьми. Вони втрачають здоров'я, заробляючи гроші... А потім втрачають гроші, відновлюючи здоров'я. Вони так багато думають про майбутнє, що забувають сьогодення настільки, що не живуть ні сьогодення, ні майбутнього. Вони живуть так, ніби ніколи не помруть, а вмирають так, ніби ніколи й не жили.

— Продаж потрібний. — Продаж зростає. - П'ять продажів?! — Це рівно вп'ятеро більше, ніж минулого місяця.

Я був сором'язливий від природи, але моя сором'язливість ще збільшувалася переконанням у моїй потворності. А я переконаний, що ніщо не має такого разючого впливу на напрямок людини, як зовнішність його, і не стільки сама зовнішність, скільки переконання в привабливості чи непривабливості її.

Він відчував, що вони втрьох розуміють одне одного настільки, що вже не потребують слів.

Той, кого ти любиш, це ніч. Це темрява, що зводить тебе до усвідомлення звуку, смаку, торкання. Це туга пов'язка на очах, що змушує пізнавати світ знову, навпомацки, чути в неймовірній тиші тремтіння вій, розрізняти нюанси дихання і знову божеволіти від гарячого шепоту на оголеній шкірі.

І скільки разів людина має виявляти«нехарактерну реакцію», щоб оточуючі зрештою зрозуміли, що вона для неї якраз характерна?

Єдина мета художника – відобразити власні переживання. Але з того моменту, як твір закінчено, він живе самостійним життям і висловлює зовсім не те, що в нього було закладено.

Звичайно, життя набагато ширше духовності, що займає в людському світі далеко не перше місце. Великі духовидці - наша надія, але не опора, бо спиратися на дух серед степових вовків - значить, м'яко кажучи, впадати в утопію.