Капітан Джек Горобець

- Тобі треба знайти ключ? - Ні, тобі треба знайти ключ. Адже ця знахідка непрямим чином дозволить тобі виявити в ході пошуків шлях до набуття засобу для порятунку твоєї обожнюваної, незрівнянної зазнаби. Кмітаєш? - Це врятує Елізабет? - Ти багато знаєш про Дейві Джонса? - Небагато. - Так, це врятує Елізабет.

- Ти з глузду з'їхав! — І слава богу, нормальний не пішов би на таке.

- Звільнити тебе, симпатяга? — Я поплатився давним давно.

Всім з місця! Я впустив мізки.

З безчесною людиною можна бути впевненим, що вона надійде безчесно, а от за чесною потрібно весь час доглядати, як би вона чого не витворила.

- Це ключ! — Ні, дещо краще. Це малюнок ключика.

— Знайомі гармати! Чорна перлина! - Перлина? Я чув про неї. Кажуть, що вони грабують судна та порти вже десять років і не залишають живих. - Зовсім нікого? Звідки тоді чутки беруться?

- Усім не позіхати і бути напоготові! Не дарма це Острів загиблих кораблів. Тут і Бухта, і Місто загиблих кораблів. - Ви чули? Ану, не позіхати! — Загалом пірати майстра вигадувати прізвиська, але на назву місць фантазії не вистачає. - Так. — Був у мене один старий матрос, у нього не було обох рук і око виколоте. - І як ви його звали? - Джонні.

- Я сплю? - Ні. — Так і знав... Уві сні був би ром.

— Ми справді схожі. І настане момент, коли ти доведеш це, зробивши добру справу. - Люблю ці моменти. Особливо люблю їх упускати. - Так, тобі випаде шанс зробити сміливий вчинок. Тоді ти дещо зрозумієш. Те, що ти добряк. - Факти це заперечують. - Я в тебе вірю. Знаєш чому? - Ну що ж, скажи. - Цікавість. Тебе так і потягне. Викликати захоплення та отримати винагороду. Не зможеш утриматись. Захочеться дізнатися.