Капітан Джек Горобець

— Але ж ти збігав з поля бою! — От і ні! - Ось і так! — От і ні! - Ось і так! Сам знаєш про це! — От і ні! Наклеп і брехня! Просто я дотримувався шляхетної з піратських традицій. Я думаю, що зараз нам слід зробити так само — зав'язати бій, а потім втекти.

Знав я одного іспанця, звали його... якось іспанською.

- Громадянським заборонено вхід на цю пристань! - Глибоко жалкую - я не знав. Якщо зустріну їх, повідомлю вас.

Він бажає Перлину! Капітану Тернеру потрібна Перлина! А тебе гризе совість! А ти зі своєю порадою братства! Хоч хтось рятував мене тому, що скучив?!

Не вбивайте мене! Бо якщо мене вбити, то я... помру...

- Кажуть, ти набираєш команду. — Раз про це стільки кажуть, мабуть, так і є.

— Хіба ти здатен таке провернути? - Вбити мене ти можеш, а от ображати не смій! Хто я по-твоєму?... Капітан Джек Горобець!

Гаразд, беру тебе. Тебе не візьму, ти страшний.

— Забери залізо, напросишся на поразку. — Ти не переміг, ти шахраював! У чесному бою я б тебе заколов! — Ну, тоді боротися чесно явно немає резону.

— Ти невисокої думки про піратів? Адже сам без п'яти хвилин пірат! Випустив ув'язненого, привласнив британський корабель, відплив на ньому з корсарами з Тортуги... і хочеш здобути свій скарб. - Неправда. Клади мене не манять! — Скарб — це не лише срібло та золото.