Теймур Гаджієв

— Досі мені доводилося рятувати одного хлопця, а тепер двох... — Нічого, відіб'ємось! — Звичайно, відіб'ємось. Тільки прошу тебе, Сан Саниче, нікого не убий.

Думай, не головою, а руками! Думай, не головою, а руками! Обставин не перемов. Адже недаремно і кров і любов, Адже недарма і кров і любов Рифмували поети століттями. Чи може, писалися вірші дурнями, Чи наша любов недостойна віршів?

— Ей, Теймуре, скоро ти помреш! І ніхто більше не почує твого золотого голосу. І я не почую. А ти навіть не уявляєш, яка це для мене втрата! Адже я шанувальник твого таланту. І ось, я прошу тебе, заспівай для мене наостанок. - Йди до біса! — Голос добрий, а слова погані...